Вадим Денисенко , Юрій Вишневський - Політики не брешуть. 10 законів взаємодії політиків і виборців
Название: | Політики не брешуть. 10 законів взаємодії політиків і виборців | |
Автор: | Вадим Денисенко , Юрій Вишневський | |
Жанр: | Политика и дипломатия | |
Изадано в серии: | неизвестно | |
Издательство: | НАШ ФОРМАТ | |
Год издания: | 2020 | |
ISBN: | неизвестно | |
Отзывы: | Комментировать | |
Рейтинг: | ||
Поделись книгой с друзьями! Помощь сайту: донат на оплату сервера |
Краткое содержание книги "Політики не брешуть. 10 законів взаємодії політиків і виборців"
Чому в липні 1945-го, через два місяці після перемоги над Німеччиною, Черчилль зазнав поразки на виборах? Чому в Польщі так довго триває епоха Дуди, а в Угорщині — Орбана? Чому навесні 2019-го Порошенко зазнав поразки, а Зеленський опинився в кріслі президента? Таких питань безліч, і відповіді на них можна шукати в безлічі випадковостей. Проте розгадка всіх цих перемог і поразок — у політологічних законах, які діють у політиці з такою самою невідворотною силою, що й фізичні закони в природі.
Читаем онлайн "Політики не брешуть. 10 законів взаємодії політиків і виборців". Главная страница.
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (117) »
Передмова
Ця книжка для тих, хто хоче зрозуміти найнезрозуміліше: поведінку політиків і виборців. Чому політики поводяться так дивно. І чому ми з вами, тобто виборці, поводимося не менш химерно, а потім дивуємося своєму вибору: як ми могли їх обрати?
Схожих книжок просто немає. Ні у нас, ні у Європі, ні загалом у світі. Автори мали інтелектуальне нахабство — поставити за мету знайти закони, яким підкоряється світ політики. Маються на увазі не ті законодавчі акти, які продукують парламенти й інші органи влади, а ті ніким не писані закони, які існують стільки, скільки й сама політика.
Усі ми знаємо, що фізики шукають закони, яким підкоряється світ неживої природи. Біологи намагаються розгадати закони життя, а психологи — закони свідомості й підсвідомості. Автори цієї книжки наважилися з таким самим підходом підійти до світу політики. Усе це неймовірно цікаво — розгадувати таємниці і знаходити закономірності там, де всі бачили лише мерехтіння випадковостей.
Таких законів у книжці десять. І їх цілком достатньо, щоб після прочитання побачити світ політики новими очима. І головне, щоб краще розуміти, як цей світ функціонує і чому ми, виборці, часто-густо почуваємося обдуреними (спойлер: передусім тому, що ми обдурюємо самі себе, бо так влаштована наша індивідуальна і суспільна свідомість).
Мене особисто вразило те, що автори напрочуд легко піднялися над нашим болотом і охопили оком усю політику — від США до Китаю і від Південної Африки до Росії, хоча найбільшу увагу приділили найближчому до нас досвіду європейських країн. І вони здійснили надзвичайну подорож не лише у просторі, а й у часі — від епохи Другої світової війни до нашого сьогодення.
«Політики не брешуть» — уже сама назва видається провокаційною. Ну хіба таке може бути, щоб вони не обманювали? Автори відкривають нам очі: до відвертої брехні вдаються хіба що недосвідчені політики-неофіти; насправді ж політикам притаманна не брехня, а зрада. І вони доводять це низкою прикладів зі світового та українського політичного життя.
Я можу оцінити роботу над цієї книжкою і відверто сказати: вона величезна. Потрібно було звертатися не лише до політичної історії різних країн світу, а й до наукових досліджень у сфері культурології, психології, нейробіології тощо. І синтезувати все це в одну картину — нову й гармонійну.
Звісно, цю книжку можна було б подати нудною науковоподібною мовою. Але автори писали не для науковців, і навіть не для політиків, а для нас, виборців. Я давно знайомий з обома авторами. Це сильні журналісти і водночас сумлінні дослідники, які знають політику зсередини і при цьому здатні підноситися над нею і бачити її згори. А вдвох, у тандемі, вони просто вражають — і доказом є це видання.
Олексій Кошель, голова Комітету виборців України
Вступ
Політики ніколи не брешуть. Хай як парадоксально це звучить, але політики — навіть якщо це диктатура — справді стараються не брехати. Вони роблять добрі справи, крадуть, зраджують, інколи навіть убивають. А потім знову роблять добрі справи, крадуть, зраджують і навіть убивають, але не брешуть. Це один із тих законів політології, про які ми не хочемо знати.
Узагалі, що ми знаємо про політику? Що всі політики падлюки і сволота, але інколи ми їм віримо, щоб потім розчаровуватися? Це погляд обивателя.
Ми знаємо, що нічого особливо не змінилося з часів Давньої Греції чи Давнього Єгипту. Щоправда, нині набирає обертів нова наука — історична психологія, та загалом механізми й досі крутяться однакові. Це погляд історика.
Ми можемо довго говорити
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (117) »