Сін’їті Хосі - Гей, вилазь-но!

внизу ширшала, але несхоже
було, щоб вона колись заповнилась. А тим часом компанія по засипанню ями
процвітала.
Вчені привозили рештки тварин, на яких робили досліди з вивчення інфекційних
хвороб. Поліція й собі додавала трупи бездомних волоцюг. Виник задум відвести до
ями стічні води: адже це куди зручніше й безпечніше, ніж зливати їх у море.
© 1987 Ігор Дубінський (переклад українською мовою)

2

Сін’їті ХОСІ

Гей, вилазь-но!

Яма запалила і мешканців міста: вони більше цікавилися роботою й перестали
відкладати на чорний день. Усі прагнули на підприємство чи в торговельну фірму, а
сміттярем уже ніхто бути не бажав. Та всі сподівалися, що й це, завдяки ямі, якось
улаштується.
Дівчата, збираючись заміж, викидали в яму старі щоденники. Дехто вкидав до
ями фотокартки колишніх коханих, перш ніж завести нових. Поліція знищувала в ямі
фальшиві гроші, вилучені в злочинців. А злочинці й собі полегшено зітхали, коли
позбувалися тут речових доказів.
Яма поглинала все, що б і хто в неї не кидав. Місто скидало в яму всі покидьки,
аж помітно почистішали морська вода й повітря.
Якогось дня один робітник зварював нагорі арматуру в будинку, що саме
зводився. Потім присів перепочити. Аж раптом у нього над головою почулося:
– Гей, вилазь-но!
Він поглянув угору, але там розпросторилося тільки безкрає небо.
“Певно, вчулося!” – подумав будівельник і знову опустив голову.
А звідти, звідки чувся голос, упав мало не на нього камінчик.
Але той не звернув на це уваги, милуючись містом, що день у день гарнішало.

© 1987 Ігор Дубінський (переклад українською мовою)

3

--">