Библиотека knigago >> Старинное >> Старинная литература >> Політики не брешуть. 10 законів взаємодії політиків і виборців


СЛУЧАЙНЫЙ КОММЕНТАРИЙ

# 1697, книга: Иерусалимцы
автор: Дина Ильинична Рубина

"Иерусалимцы" - шедевр современной прозы от талантливой писательницы Дины Рубиной. Этот роман с захватывающим сюжетом и глубоким смыслом перенесет вас в один из самых священных и загадочных городов мира. Действие романа разворачивается в Иерусалиме в наши дни, перемежаясь с воспоминаниями о прошлом. Мы встречаем разнообразных и запоминающихся персонажей, чьи истории переплетаются, образуя сложную и трогательную мозаику жизни в этом беспокойном городе. От бывшего офицера КГБ с темным...

СЛУЧАЙНАЯ КНИГА

Вадим Денисенко , Юрій Вишневський - Політики не брешуть. 10 законів взаємодії політиків і виборців

Політики не брешуть. 10 законів взаємодії політиків і виборців
Книга - Політики не брешуть. 10 законів взаємодії політиків і виборців.  Вадим Денисенко , Юрій Вишневський  - прочитать полностью в библиотеке КнигаГо
Название:
Політики не брешуть. 10 законів взаємодії політиків і виборців
Вадим Денисенко , Юрій Вишневський

Жанр:

Политика и дипломатия

Изадано в серии:

неизвестно

Издательство:

НАШ ФОРМАТ

Год издания:

ISBN:

неизвестно

Отзывы:

Комментировать

Рейтинг:

Поделись книгой с друзьями!

Помощь сайту: донат на оплату сервера

Краткое содержание книги "Політики не брешуть. 10 законів взаємодії політиків і виборців"

Чому в липні 1945-го, через два місяці після перемоги над Німеччиною, Черчилль зазнав поразки на виборах? Чому в Польщі так довго триває епоха Дуди, а в Угорщині — Орбана? Чому навесні 2019-го Порошенко зазнав поразки, а Зеленський опинився в кріслі президента? Таких питань безліч, і відповіді на них можна шукати в безлічі випадковостей. Проте розгадка всіх цих перемог і поразок — у політологічних законах, які діють у політиці з такою самою невідворотною силою, що й фізичні закони в природі.


К этой книге применимы такие ключевые слова (теги) как: вибори, Історія, політичні маніпуляції., політологія

Читаем онлайн "Політики не брешуть. 10 законів взаємодії політиків і виборців". [Страница - 115]

неможливо зрозуміти його публічні виступи під час передвиборчої кампанії, у яких він висловлювався на тему війни і миру.

Наприклад, візьмімо його перше велике інтерв’ю після заяви про намір узяти участь у президентських перегонах. Воно вийшло на «Українській правді» 21 січня 2019 року. Зеленського питають: «Як припинити війну на Сході?». І він відповідає: «Перш за все я хочу, щоб перестали стріляти. Ось ці домовленості, я думаю, не дуже складні. Мені здається, що можна домовитися. Перше — перестати вбивати. Це важливо — зберегти наших людей». Через кілька фраз він знову повертається до цієї думки (видно, що вона виникла невипадково і міцно в ньому сидить): «У нас є варіант — зупинити стрілянину. Домовитися про це можна? Можна. Тому що ніхто не хоче, щоб люди гинули. Думаю, про це домовимося. А потім піднімемо нашу країну»387.

Зеленський справді був переконаний, що «ніхто не хоче, щоб люди гинули»: ні Путін не хоче, ні його маріонетки в Донецьку й Луганську. Звідси і його впевненість: «Думаю, про це домовимося». Отож можна зробити висновок, він був переконаний і в тому, що вина за те, що досі не домовилися про «перестати стріляти», лежить тільки на Порошенкові.

21 березня вийшло інтерв’ю Зеленського з представниками світових ЗМІ388. «Уся соціологія показує, що найголовніше, тривожне питання: “Ми більше не хочемо війни”. І ми цю війну не починали. Та якщо у нас є хоч якась можливість цю війну закінчити, ми повинні зробити все для того, щоб припинили вмирати наші люди. Насамперед треба припинити вогонь. Просто припинити стріляти», — сказав Зеленський389. Тут прикметна не лише фраза про необхідність «просто припинити стріляти», а й фраза «Ми більше не хочемо війни». Із цих слів Зеленського світові медіа могли зрозуміти, що раніше, тобто за президентства Порошенка, ми війни хотіли.

Ще більше вразила відповідь Зеленського пізно ввечері 31 березня, коли після завершення голосування в першому турі він у своєму штабі обговорював із журналістами щойно оприлюднені дані екзитполів, які засвідчили його беззаперечне лідерство в перегонах. «Громадське» запитало його, що він скаже Путіну, якщо переможе на виборах і зустрінеться з ним. «Якщо я зустрінусь із паном Путіним, я йому скажу: нарешті ви повернули наші території, скільки готові ще компенсувати грошей за те, що відібрали наші території і допомагали людям, які брали участь в ескалації Криму та Донбасу, допомагали їм на всьому цьому страшному, жорстокому, огидному шляху?» — відповів Зеленський390.

За багато років виступів у «Студії “Квартал-95”» Зеленський досяг величезних успіхів у вмінні запам’ятовувати заздалегідь заготовлені влучні відповіді й потім видавати їх за експромт. Невідомо, чи репетирував він це перед спілкуванням із журналістами у ніч після першого туру, але можна не сумніватися, що за кілька місяців передвиборчої кампанії він «наївся» різної інформації від свого оточення, запам’ятав якісь найпростіші факти й устиг сформувати в голові певне уявлення про те, чого можна чекати від Путіна. І ось, відповідаючи на запитання «Громадського», він розповів, яка картинка склалася в його голові: щойно він стане президентом, Путін одразу поверне йому відібрані території (цікаво, він чекав повернення тільки Донбасу чи й Криму теж), і лише після того відбудеться їхня очна зустріч. А раніше Путін не повертав території, мабуть, лише тому, що їх відмовлявся приймати Порошенко, якому, за логікою Зеленського, була вигідна ця війна.

Якщо у самого Зеленського було настільки спотворене уявлення про реальний стан речей, хіба варто дивуватися тому, що творилося в головах його виборців. Серед тих, хто голосував за Зеленського в другому турі, можна виділити чотири основні категорії за їхнім ставленням до проблеми війни і миру.

Перша категорія — відверто проросійська. Для цих виборців обіцянка майбутнього президента «просто перестати стріляти» звучала наче виконання заповітного бажання.

Друга категорія — байдужі, яких не хвилюють ні російські, ні українські інтереси, лише власні. Цих виборців перспектива «просто перестати стріляти» приваблює тим, що держава вже не витрачатиме шалені кошти на війну, економіка піде вгору (до того ж можна буде спокійно торгувати з Росією), а відтак і добробут населення зростатиме. Вибори засвідчили, що ця категорія найбільша.

Третя категорія

--">

Оставить комментарий:


Ваш e-mail является приватным и не будет опубликован в комментарии.