Оноре де Бальзак - Тридцятирічна жінка
Название: | Тридцятирічна жінка | |
Автор: | Оноре де Бальзак | |
Жанр: | Классическая проза | |
Изадано в серии: | Сцени приватного життя, la comédie humaine, Людська комедія, Етюди про звичаї, Études de mœurs, scènes de la vie privée | |
Издательство: | Дніпро | |
Год издания: | 1989 | |
ISBN: | 5-308-00449-8 | |
Отзывы: | Комментировать | |
Рейтинг: | ||
Поделись книгой с друзьями! Помощь сайту: донат на оплату сервера |
Краткое содержание книги "Тридцятирічна жінка"
Аннотация к этой книге отсутствует.
Читаем онлайн "Тридцятирічна жінка". [Страница - 2]
- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя (86) »
— Ходімо скоріше, тату! — казала дівчина грайливо-сердитим голосом, тягнучи за собою батька. — Я чую, як б'ють у барабани.
— Це війська входять у Тюїльрі, — відповів він.
— Або вже пройшли церемоніальним маршем! Он бачите — всі повертаються, — мовила вона тоном ображеної дитини.
Старий поблажливо всміхнувся.
— Парад почнеться о пів на першу, і ніяк не раніше, — сказав він, ледве встигаючи за невгамовною дочкою.
Побачивши, як дівчина махає правою рукою, ви сказали б, що вона допомагає собі бігти. Її долонька, затягнута в рукавичку, нетерпляче бгала носовичок і скидалася на весло, що розтинає хвилі. Старий вряди-годи усміхався, але іноді його змарніле обличчя прибирало стурбованого і похмурого виразу. З любові до цього чарівного створіння він жив не тільки нинішньою радістю, а й тривожними думками про майбутнє. Здавалося, він казав собі: «Сьогодні вона щаслива, але чи буде вона щасливою завжди?» Старі часто схильні переносити свої прикрощі в майбутнє людей молодих.
Коли батько й дочка увійшли під перистиль павільйону, крізь який проходять із Тюїльрійського саду на площу Каруселі, і на якому тепер майорів триколірний прапор, їх зупинив суворий окрик вартових:
— Прохід закрито!
Дівчина зіп'ялася навшпиньки, і їй пощастило мигцем побачити гурт ошатно вбраних жінок, що розташувалися обабіч старовинної мармурової аркади, звідки мав з'явитися імператор.
— От, бачиш, тату, ми запізнилися!
Засмучене личко дівчини не залишало сумнівів у тому, що їй далеко не байдуже, подивиться вона цей парад чи ні.
— Ну що ж, вернімося, Жюлі. Адже ти не любиш товкотнечі.
— Залишмося, тату. Звідси я хоч краєм ока подивлюся на імператора, а то як він загине в поході, я так ніколи його й не побачу.
Старий здригнувся, почувши ці сповнені егоїзму слова, сказані, проте, із слізьми в голосі. Він подивився на неї, і йому здалося, що під її опущеними віями справді блищать сльозинки, викликані не досадою, а тим першим смутком, таємницю якого не так важко розгадати старому батькові. Аж раптом Жюлі зашарілась, із грудей у неї вихопився вигук, змісту якого не збагнули ні вартові, ні батько. Якийсь офіцер, що біг до парадних сходів палацу, почувши цей вигук, жваво обернувся, підійшов до садової огорожі, впізнав дівчину, на мить затулену великими хутряними шапками гренадерів, і тут-таки скасував для неї та її батька наказ, що забороняв прохід — наказ, який він сам і віддав. Потім, не звертаючи уваги на ремствування елегантно вбраного натовпу, що юрмився за брамою, він ніжно пригорнув до себе дівчину, яка була сама не своя від радості.
— Тепер я розумію, чому вона так сердилася й поспішала — виявляється, ти тут сьогодні за головного, — сказав старий напівсерйозно, напівжартома.
— Якщо ви хочете зручно розташуватися, пане, — відповів молодий офіцер, — то не гаймо часу на розмови. Імператор чекати не любить, а маршал доручив мені доповісти його величності, що війська готові до параду.
Так говорячи, він з дружньою невимушеністю взяв Жюлі під руку і швидко повів на площу Каруселі. Дівчина з подивом побачила, що густий натовп запруджував ввесь невеличкий простір, між сірими стінами палацу і ланцюгами, які були натягнуті між тумбами, утворюючи посеред двору Тюїльрі величезні посипані піском квадрати. Кордону вартових, поставленому охороняти прохід для імператора та його штабу, було нелегко витримати натиск нетерплячої юрби, що гуділа, наче бджолиний рій.
— Це буде чудове видовище, правда? — спитала Жюлі, всміхаючись.
— Стережіться! — вигукнув офіцер і, схопивши дівчину за стан, легко підняв її й швидко переніс до колони.
Якби офіцер не виявив такої спритності, його цікаву родичку збив би з ніг, подавшись назад, білий кінь під сідлом із зеленого, затканого золотом оксамиту; його тримав за вуздечку особистий мамелюк Наполеона, стоячи майже під аркою за десять кроків позаду коней, осідланих для генералів з почту імператора. Молодий офіцер знайшов місце для батька й дочки біля першої тумби праворуч, навпроти натовпу, й кивком голови доручив їх двом старим гренадерам, між якими вони --">- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя (86) »
Книги схожие с «Тридцятирічна жінка» по жанру, серии, автору или названию:
Оноре де Бальзак - Герцогиня де Ланже Жанр: Классическая проза Год издания: 2006 Серия: История тринадцати |
Оноре де Бальзак - Госпожа Фирмиани Жанр: Классическая проза Год издания: 1993 |
Оноре де Бальзак - Тридцатилетняя женщина Жанр: Классическая проза Год издания: 1960 |
Оноре де Бальзак - Загородный бал Жанр: Классическая проза Год издания: 1960 |
Другие книги автора «Оноре Бальзак»:
Оноре де Бальзак - Великие акробаты Жанр: Классическая проза Год издания: 1960 Серия: Очерки |
Оноре де Бальзак - Раскаяние Берты Жанр: Классическая проза Год издания: 1960 Серия: Озорные рассказы |
Оноре де Бальзак - Невольный грех (сборник) Жанр: Проза Год издания: 2016 |
Оноре де Бальзак - Избранное. Компиляция. Книги 1-11 Жанр: Зарубежная классическая проза Год издания: 2022 |