Майкл МакКланг - Злодійка, яка плюнула Фортуні в добре око

Принаймні мені чи найнятому мною клерку. Власники нерухомості належали до ексклюзивного клубу, й щоб отримати туди запрошення, грошей було недостатньо. Якийсь час я розмірковувала над цим, і майже вирішила дати собі спокій.

А тоді за грою в карти я познайомилася з таким собі Харальдом Артандом. Харальд був старшим сином якогось дрібного Люсернійського лорда. Його батько був власником одного з найменших особняків на Променаді, біля самісіньких Драконових Воріт. Батько, Лорд Артанд, навіть не жив там. Він утримував особняк на випадок, коли приїжджав у місто в справах. Харальд перебував там в опальному вигнанні.

В Харальда була палка пристрасть до коней, гри в карти і кості, в яких йому зовсім не щастило. А його сім‘я, якою благородною вона не була, в грошах не купалася.

Одним словом, я дозволила йому залізти мені в кишеню аж поки з неї не виглядали тільки його ноги в панчохах, а тоді застібнула його там. Це зайняло мені два місяці. В кінці третього місяця я пробачила йому борг і відразу купила особняк, за половину початкової пропозиції. Я не захланна, але й не благодійний фонд.

Хольгрен, зрікшись своєї сили і зовсім цим не переймаючись, взяв в оренду складське приміщення біля пристані й взявся майструвати. Він сидів там годинами, поглинений розбиранням на частини аркебуз, вивченням нутрощів замків, підпаленням різних речей і загалом творенням несусвітнього безладу. Коли він не був у своїй, як я її називала, майстерні, то блукав містом і приставав до ковалів, дубильників, пекарів, кравців, лудильників, свічників, каменярів і склодувів. А ще, здавалося, він притягував інших вражених його своєрідним божевіллям. В будь-який час дня чи ночі в його майстерні знаходилися два чи три чоловіки, а інколи навіть жінки, які щось там підпалювали, творили несусвітній безлад і посміхалися, як ідіоти. Я й гадки не мала, що вони там витворяли, але він був щасливим. Це все, що мені потрібно було знати.

Під вечір він приходив додому і пояснював чергову теорію, яку зараз досліджував, а я вдавала, що розумію, про що він говорить. Я розповідала йому про чергове фінансове підприємство, в яке я вбухала трохи наших грошей, будь це прянощі з Чагула чи нерухомість в, як тепер його називали, Обвугленому Кварталі. Він кивав, посміхався і вдавав, що йому цікаво, і зрештою ми йшли до ліжка, щасливі, що маємо одне одного.

Можливо вам це здасться нудним, але якщо обирати між нудьгою і пригодами… що ж, з мене було досить пригод. Вистачить на кілька життів.

Нудьга – чудова. Поки триває.

The Thief who Spat in Luck’s Good Eye

Michael McClung

Переклад з англійської -- полігНОТ

------------------------------------------------------

https://www.facebook.com/pg/PoligNOT

Заходьте на мою сторінку на Facebook і підписуйтеся, щоб довідуватися про нові переклади.

Почитайте мої інші переклади:

Злодійка, яка смикнула лихо за косички -- Майкл МакКланг

Чорний Загін -- Глен Кук

Вовчий легіон -- Адам Пшехшта

Демони Ленінграда -- Адам Пшехшта

Аквітанія -- Ева Гарсія Саенз де Уртурі

Жінка з туману -- Карлос Руїс Сафон

Аліса, на світанку -- Карлос Руїс Сафон

Гауді на Мангеттені -- Карлос Руїс Сафон

Вогняна троянда -- Карлос Руїс Сафон

Spanienkreuz (Іспанський хрест) -- Анджей Сапковський

2586 кроків -- Анджей Піліп'юк

Вечірні дзвони -- Анджей Піліп'юк

Смертонавти -- Тед Косматка

Спляча красуня -- Рафал Земкевич

Альфонс -- Мирослав Жамбох

Бажання -- Анна Бжезінська

Прекрасний негідник -- Джо Аберкромбі

Смерть кентавра -- Ден Сіммонс

Блакитні очі -- Артуро Перес-Реверте

 

 

 

--">