Дмитро Андрійович Фурманов - Чапаєв
Название: | Чапаєв | |
Автор: | Дмитро Андрійович Фурманов | |
Жанр: | Советская проза | |
Изадано в серии: | неизвестно | |
Издательство: | Издательство детской литературы «Веселка» | |
Год издания: | 1979 | |
ISBN: | неизвестно | |
Отзывы: | Комментировать | |
Рейтинг: | ||
Поделись книгой с друзьями! Помощь сайту: донат на оплату сервера |
Краткое содержание книги "Чапаєв"
Повість про легендарного героя громадянської війни Василя Івановича Чапаева.
Читаем онлайн "Чапаєв". Главная страница.
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (124) »
ІСТОРИКО-РЕВОЛЮЦІЙНА БІБЛІОТЕКА
ПОВІСТЬ
Для середнього та старшого шкільного віку
КИЇВ «ВЕСЕЛКА» 1979
Повість про легендарного героя громадянської війни Василя Івановича Чапаева.
Перевидання
Переклад з російської В. ДАВИДЕНКА
Малюнки Є. КОТЛЯРА
Український переклад, видавництво «Молодь», 1973.
Видавництво «Веселка», 1979, ілюстрації.
І. РОБІТНИЧИЙ ЗАГІН
На вокзалі тиснява. Люду — сила-силенна. Цеп червоноармійців по перону ледве стримує жвавий гомінкий натовп. Сьогодні опівночі вирушає на Колчака зібраний Фрунзе робітничий загін. З усіх іваново-вознесенських фабрик, із заводів зібралися робітники проводжати товаришів, братів, батьків, синів… Ці нові «солдати» якісь смішні — і незграбністю, і наївністю: багато хто з них тільки вперше надів солдатську шинелю; лежить вона недоладно, кругом стовбурчиться, підіймається, як тісто в діжі. Та що з того — це хлопцям не заважає лишатися бравими молодцями! Подивись, як цей перетягнувся ременем, наче оса, ледве дихає, сердешний, а хвацько вистукує дзвінкими каблуками; або цей — з молодецькою недбалістю, з виглядом старого вояки опустив руку на ефес незграбно підв'язаної шаблі і поважно-поважно про щось сперечається з сусідом; третій почепив з лівого боку револьвер, на правому — кілька пляшкових бомб, немов гадюкою, обкрутився стрічкою патронів і метушиться з кінця в кінець по площадці, бажаючи хвастонути перед друзями, рідними і знайомими в такому грізному вигляді.З гордістю, любов'ю, з одвертим захопленням дивився на них і говорив про них могутній чорний робітничий натовп.
— Навчаться, братику, навчаться… На фронт приїдуть — там одразу взнають, почому ківш лиха…
— А що думав — на фронті тобі не в колисці гойдатися…
І всі заворушилися, засміялися, шиями потяглися вперед.
— Он Терентія й не впізнаєш, — у заварці мазаний був, як гніт, а тут ач який… Козир-мозир…
— Фертом ходить, що й казати… А шабля — наче генеральська: бач, як теліпається….
— Терешу, — гукнув хтось сміхотливо, — шаблю сховай у кишеню — козаки відберуть…
Всі, хто стояв ближче, гримнули регітним розсипом.
— Мати візьме капусту шаткувати…
— Зачепишся, Терешку, зламаєш…
— Пальчика вріжеш… Генерал, ликом шитий!
— Ага-га… го-го-го… Ха-ха-ха-ха-ха…
Терентій Бочкін — хлопець років двадцяти восьми, веснянкуватий, рудуватий — оглянувся на жарти добрим, ласкавим поглядом; трохи засоромився й поквапно вхопивсь за шаблю, Що зсунулася набік…
— Я… тобі дам, — погрозився він зніяковіло на юрбу, не знайшовши, що відповісти, як озватися на гарячий потік клинів і дотепів.
— Що даси, Терешу, що?.. — реготали невгамовні жартівники. — На ось насіння пожуй, солдатику божий. Тобі шинелю, мабуть, з теляти дали… Ага-га… Ого-го…
Терентій, усміхаючись, попрямував до вагонів і зник у сірій метушливій гущі червоноармійців.
І щоразу, коли навертався на очі незграбний, — його брали на сміх, поливали дощем ущипливих насмішок, густо просолених дотепів… А потім знову повзли ділові, серйозні розмови. Настрій і теми мінялися швидко, — дрижала нервова, урочиста, чутка тривога. В натовпі точилися пересуди:
— Треба буде — чорта витягнемо з пекла… Скиглили все — взутися нема в що, шинелей нема, стріляти не знаємо чим… А от воно — ач… — І той, що говорив це, тикав пальцем ца вагони, показуючи, що мову веде про червоноармійців. — Вважай, тисячу цілу одягли…
— Скільки, кажеш?
— Та, мабуть, тисяча, а там і ще збирається — і тим усе знайшли. Захочеш — знайдеш, брат, чухатися тут ніколи: приспів час он який…
— Час сурйозний, що й казати, — --">- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (124) »
Книги схожие с «Чапаєв» по жанру, серии, автору или названию:
Александр Данилович Поповский - Повесть о жизни и смерти Жанр: Советская проза Год издания: 1963 |
Вацлав Вацлавович Михальский - Катенька Жанр: Советская проза Год издания: 1983 |
Семен Петрович Бабаевский - Кавалер Золотой Звезды Жанр: Советская проза Год издания: 1952 |
Вячеслав Викторович Сукачев - Чудной Жанр: Советская проза Год издания: 1987 |